Китайський Новий рік – Чунь цзе, що значить Свято весни, є для
китайців найголовнішим святом, його відзначають уже більше двох тисяч
років. Воно припадає на перший новий місяць першого місяця року, між 12
січня і 19 лютого. Із введенням григоріанського календаря це свято
почали називати "святом весни”, щоб відділити його від Нового року за
західним стилем. У побуті Чунь цзе називається "Нянь” (нянь – значить
"рік”).
За легендою Нянь – це страшне люте чудовисько з рогами на голові, що
жило у стародавньому Китаї. Цілий рік воно знаходилося в глибині моря,
і тільки напередодні Нового року виповзало з води, вривалося в
поселення, поїдало там худобу і нищило людей. Тому селяни дуже боялися
його і щорічно перед настанням Нового року цілими сім’ями залишали села
й тікали в гори, щоб сховатися від страшного звіра Няня.
Одного разу перед Новим роком, коли селяни Тао хуа ("квітки
персика”), підтримуючи старих, з дітьми на руках залишали село, туди
прийшов старий жебрак з вусами срібного кольору. В одній руці він
тримав тростину, в іншій – торбу.
У цей час деякі селяни закривали вікна і зачиняли дім, інші збирали
речі в дорогу, треті вели худобу, іншими словами, всі були зайняті і
всі були стурбовані, тому ніхто не звернув особливої уваги на цього
старого. Тільки одна жінка дала йому трохи їжі і почала умовляти його
скоріше залишити селище, щоб уникнути зустрічі з Нянем. Однак цей
дідусь, посміхаючись, відповів: "Дозвольте мені залишитися у вашому
домі на ніч, і я викину Няня з села”.
Жінка з подивом глянула на старого і помітила, що цей сивий чоловік з
моложавим обличчям виглядає бадьорим та міцним, але все ж умовляла
його сховатися з усіма від хижого Няня. Однак старий стояв на своєму, і
жінці довелось піти одній.
Близько опівночі Нянь увірвався до селища. Цього разу він помітив,
що в селі щось не так, як було раніше. З жахом помітив Нянь, що в
одному домі горить вогонь, а двері пофарбовані червоною фарбою. Коли
він дістався входу в будинок, у дворі почувся тріск бамбукових
хлопавок. Він не насмілився увійти у двір.
Виявляється, Нянь боїться червоного кольору, яскравого полум’я і
гучного галасу. В цей момент ворота відчинились, з них вийшов старий у
червоному халаті і голосно засміявся. Нянь сильно перелякався і втік.
На другий день селяни повернулися. Побачивши, що в їх домівках все
ціле, вони дуже здивувались. Лише жінка зрозуміла, у чому справа, і
розповіла односельцям про обіцянку старця. Почувши цю розповідь, всі
дуже зраділи, вдяглися у нові святкові одежі, вітаючи одне одного з
настанням спокою, щастя і благополуччя. Ця історія швидко поширилася у
сусідні села, і всі дізналися, як виганяти Няня.
З тих часів щорічно напередодні Нового року люди наклеюють на двері
червоні парні написи, запускають хлопавки, в домах горять вогні, люди
не лягають спати всю ніч – цей звичай називається "шоу суй” –
"оберігати рік”.
Ніч на Новий рік китайці називають "ніччю зустрічі після
розставання”. Для них це найважливіша мить року. Вся родина збирається
за святковим столом, який вирізняється багатством і різноманіттям
страв. Новорічна вечеря не обходиться без страв з курячого м’яса, риби і
"доуфу” – соєвого сиру, який ми називаємо "тофу”, тому що в китайській
мові назви цих продуктів співзвучні зі словами, що означають "щастя” і
"достаток”.
На півночі Китаю на Новий рік прийнято їсти пельмені (цзяоцзи), а на
півдні – "няньгао” (шматочки, виготовлені з клейкого рису). Мешканці
півночі надають перевагу пельменям, бо слово (цзяоцзи) у китайській
співзвучно зі словами "проводи старого і зустріч нового”. Крім того,
пельмені за своєю формою нагадують злитки золота, срібла і символізують
побажання багатства. З тієї ж причини мешканці півдня їдять "няньгао”,
що символізують поліпшення життя з кожним роком.
Перші
п’ять днів нового року призначені для зустрічей. Рідні, друзі,
однокласники, співробітники навідують одне одного і вітають з Новим
роком.
Традиція обміну подарунками не дуже поширена в Китаї. На Чунь цзе
традиційним подарунком є Я-суй цянь – кишенькові гроші у спеціальних
червоних конвертах, які прийнято дарувати дітям. Дотримуючись давніх
звичаїв, гроші дарують кожній дитині, що прийшла до будинку в перші 15
днів нового року. Якщо червоного конверта під рукою не знайдеться,
нічого страшного – можна обійтися і без нього.
На Свято весни кілька днів поспіль проводяться гучні народні забави і
ярмарки, де виконуються танки лева і драконів, танці "суходільних
човнів”, номери на ходулях. Новорічні святкування закінчуються після
Свята ліхтарів, на 15-й день першого місяця нового року за місячним
календарем.
|